gototopgototop

Бражник мертва голова

Бражник мертва голова (Acherontia atropos) — комаха родини бражників. Один з 3 видів тропічного роду; єдиний вид роду у фауні України. Бражник мертва голова, якого в деяких країнах називають адамовою головою, протягом тривалого часу серед багатьох народів Європи вважався передвісником смерті.
Щороку бражник мертва голова з'являється в Центральній Європі. Він прилітає сюди з Північної Африки. Метелик мертва голова, як колібрі, зависає в повітрі поряд з квіткою і, тріпочучи крилами, як маленькими пропелерами, занурює свій хоботок у чашку квітки. На жаль для багатьох бджолярів, найбільше цей метелик любить мед.

Споріднені види

Інші види бражників - це бражники плямистий, бузковий, тополевий, липовий і в'юнковий.

Поширення

Вся територія України. Ареал виду охоплює також Південну Європу, південно-східні райони Східноєвропейської рівнини, Кавказ, Малу й Західну Азію i Південно-західний Туркменистан, Північну Африку.
Місця перебування: на полях і городах, у лісосмугах і на схилах ярів, що поросли повієм звичайним.

Чисельність та причини її зміни

До 40-х рр. 20 століття майже на всій території України був досить звичайним видом (в кінці 19 століття зафіксовано масове його розмноження на Півдні Київщини). У деякі роки нерідкісний вид, але загалом зустрічаються лише поодинокі особини. Останні 5–10 років у сприятливі роки нерідкісний у Криму.
Причини зміни чисельності. Хімічна обробка пасльонових культур (особливо картоплі), викорчовування чагарників і розорювання місць перебування. Зміни чисельності виду значною мірою пов'язані також з погодними умовами.

Їжа

Гусениці мертвої голови, окрім листя картоплі, поїдають також листя помідорів, жасмину, снігоягодника, буряка, марени і бавовни. Метелики активні в основному вночі. Своїм коротким, але надзвичайно сильним хоботком вони проколюють шкірку зрілих фруктів і п'ють їхній сік. Крім того, вони харчуються квітковим нектаром і медвяною росою, проте найбільше люблять бджолиний мед. Метелик мертва голова часто пробирається у вулики, де старанно досліджує соти і висмоктує з них мед. Цікаво, що бджоли зазвичай не нападають на метеликів. Атака відбувається в окремих випадках, і в її результаті бражник гине. Після смертельної дози бджолиної отрути починається новий етап його овіяною містикою життя. Убивши метелика мертва голова, бджоли вкривають його шаром воску і в такій муміфікованій формі залишають у вулику.

Спостереження за мертвою головою

Метелик мертва голова зазвичай сідає на рослини, що розпускаються вночі, наприклад, на жасмин, тютюн, фуксію, горицвіт і різні види орхідей. Запилення цих рослин залежить від нічних метеликів, тому що інші види комах не можуть дістатися до глибоко захованих усередині квітки маточки й тичинок. Гусінь бражника мертвої голови можна зустріти на картопляному полі. Іноді дорослий метелик з'являється вночі біля джерела світла. Великий і сильний, влетівши в кімнату, він може налякати людину одним лише своїм розміром і стрімкістю, не кажучи вже про те, що його крила видають тихе гудіння. Коли картоплю збирали вручну, в землі часто знаходили лялечок цього бражника.

Особливості біології
Розмноження

Яйця: відкладаються по одному на верхньому боці листків, якими харчуються гусениці.
Тривалість розвитку: від яйця до дорослого метелика 5-6 місяців (Європа); яйця відкладаються 2-3 рази на рік (Африка).
Тривалість життя: метелик 2-3 тижні, літає у травні та червні.
Метелик мертва голова спаровується навесні. Протягом року розвиваються 2 генерації. Літ імаго у травні — липні й вересні — жовтні. Метелики живляться соком дерев, іноді бджолиним медом. Активний у сутінках і вночі; може мігрувати, долаючи значні відстані. Самиця відкладає по одному від 30 до 200 зелених, овальних  яєць на пасльонові (картопля, дурман, беладона тощо). Гусениці іноді живляться на інших рослинах (жасмин, бруслина, малина, бузок, повій). Гусениці, що живуть у Європі, яскраво-жовті або зелені з помітними фіолетовими діагональними смужками з обох боків тіла. До захисних пристосувань гусениці входить не тільки дивовижний скрекіт, але також і виділення дуже отруйної речовини. У гусениці на черевці є гострий виріст для відлякування голодних птахів.
Гусениці дуже ненажерливі, тому незабаром вони сягають значної довжини. Досягнувши необхідних розмірів, гусениця заривається в землю, де й утворює кокон. Лялечки зимують у ґрунті на глибині 15 — 20 см; чутливі до холоду, взимку часто гинуть. Навесні з неї виходить метелик. Особини, що вирушають на південь, незабаром готуються до тривалого перельоту. Мертва голова - теплолюбний вид, тому надає перевагу долинам на невеликій висоті над рівнем моря і теплим місцям в горах середньої висоти.

Спосіб життя

Бражник мертва голова щорічно залишає африканський континент і летить на північ або схід, щоб дістатися до Центральної Європи. Ці метелики мають вузькі, укріплені товстими прожилками крила, тому вони чудово літають.
Цікаво, що і метелик, і гусениця, і лялечка можуть видавати чутні звуки. Діти часто під час ігор кидаються гусеницями мертвої голови, які при цьому видають ротовим апаратом попереджувальне «виття». Навіть лялечки бражника можуть цвірчати. Добре чутно писк дорослих метеликів, з допомогою якого вони намагаються відбити будь-яку атаку. Писк пояснюється виштовхуванням повітря із стравоходу. Ця властивість і зображення черепа на грудях стали підставою для виникнення всіляких забобонів.

Чи тобі відомо, що...

Герхард Гауптманн (німецький письменник) в одній з останніх п'єс образно описав випадок, коли бражник мертва голова влетів у його кімнату. Старіючий письменник тоді думав про смерть, що наближається.
Латинська назва цього бражника - сповнена містики. Ахеронт у грецькій міфології це «річка стогонів», через яку Харон перевозить душі померлих у загробний світ. Атропос - це ім'я однієї з трьох міфічних мойр. Вона заносить на довгий сувій долі усе, що призначили в житті людині її сестри, а що внесене до сувою долі, є неминучим.
У 1846 році до Англії прилетіла така кількість бражників мертва голова, що фермери годували ними свійську птицю.

Цикл розвитку мертвої голови

Метелик: тіло велике й сильне, з округлим, вкритим волосками черевцем. Самець менший за самку, проте забарвлені вони однаково. Помітні кігтики на лапках служать для того, щоб триматися за гілку.
Гусениця: довжина 12,5 см, яскраво забарвлена. На кінці черевця є виріст для відлякування ворогів. Харчується пасльоновими, головним чином листям картоплі. Якщо до неї доторкнутися, видає різкий писк.
Яйця: невеликі, зелені. Самка відкладає їх по одному зверху на листку картоплі.
Лялечка: темно-коричнева або червонувато-коричнева, блискуча, при дотику видає різкий писк. Зиму проводить під землею.
Забарвлення: передня пара крил мармурова, чорно-коричнева з жовтими плямами і смугами, задня пара жовта з чорними смугами. Черевце з жовто-чорною смужкою. Жовтувате зображення «черепа» знаходиться на верхньому боці тіла.

Охорона

Занесено до Червоної книги України (2006), статус — рідкісний. Охороняється у заповідниках України як компонент біоценозу. Розмноження у неволі не проводилось.

Джерела:

http://uk.wikipedia.org
http://www.zoolog.com.ua
http://sphingidae.myspecies.info
http://www.zimbabweflora.co.zw
 


... ...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Птахи України

Всі птахи України