gototopgototop

Мерланг

Чорноморський мерланг, або пікша — один з трьох видів тріскових, поширених у Чорному морі. Він трапляється найчастіше. Довжина тіла досягає інколи 50 см, але переважають риби завдовжки 20—35 см і масою 200—250 г.

Холодолюбна риба. Тримається при надзвичайно вузькому інтервалі температури—від + 3... + 4 до +15... + 16 °С. У межах цього температурного діапазону його можна зустріти скрізь, де є відповідні кормові об'єкти — ракоподібні й риби. Мерлангу властиві тільки невеликі сезонні переміщення. У холодну пору він заходить у прибережну зону, на мілководні ділянки, а у весняно-літній період відходить од берегів на глибші місця. Найчастіше його виявляють на глибинах від 15—30 до 80—90 м.

Зимові переміщення пов'язані з основними місцями зимівлі ставриди, смариди, хамси. Ці риби взимку пасивні й тримаються біля дна, тому стають легкою здобиччю мерланга, який активний в усі пори року. Влітку ставрида і хамса тримаються у верхніх шарах водної товщі й рухаються досить швидко. Тому мерланг у цей час ними не живиться, а полює на свою молодь та на ракоподібних. Узимку і влітку живиться найінтенсивніше в світлий період доби — від 10—14 години, бо відшукуючи кормові організми він користується переважно органами зору. У мерланга є вороги, які полюють на нього,— катран, морська лисиця, білуга, калкан, а також дельфіни.

Масовий нерест пов'язаний з холодним періодом року. Взимку він нереститься на глибині 80 м, де температура в цей час становить + 7...+8 °С, а влітку у постійно охолодженому шарі на глибині 40— 50 м, де температура води +6...+8 °С. Нерестовий сезон кожної самки триває кілька місяців. Самки відкладають 20—30, а можливо, й більше порцій ікри. За один раз самка відкладає 1,4—5,3 тис. ікринок. А взагалі в яєчниках самок, довжина тіла яких 18—22 см, дозріває від 58 тис. до 202 тис. ікринок. Більшість особин вперше нерестяться на початку другого року життя. Самців, вік яких перевищує три роки, і самок віком понад чотири роки в нерестовому табуні немає.

Молоді мерланги живуть на глибині 60—65 м за 90—150 км від берега. Тут вони відгодовуються протягом року, досягнувши довжини 7—8 см, наближаються до берегів і опускаються в придонні шари водної товщі. З другого року життя темп росту значно знижується й річні прирости не перевищують 3—4 см. Самці ростуть повільніше за самок. У чотирирічному віці вони мають таку довжину, як самки в трирічному. Живуть мерланги, переважно самки, не більше шести років.

Промислового значення не має тому, що він невеликого розміру й не створює значних скупчень. Проте в місцях зимівлі риб, якими живиться мерланг, його чисельність подвоюється порівняно з літнім періодом. Молодь після тривалого нагулу в центральних ділянках моря наближається до берегів, де її споживають прибережні риби, які далеко не мігрують. Завдяки цьому повніше використовуються кормові ресурси моря.

Література: А.Я. Щербуха "Риби наших водойм"


... ...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Птахи України

Всі птахи України